Віра в сон, що ходить поміж нами
Про любов шалену до нестями,
Яку показують в кіно,
коли звучить сумна мелодія.
Марафон – літають дні за днями,
Знову й знов усе життя і прямо,
Та тільки хочеться не рвати струни
Як болить душа моя і мати силу

Відірватись від землі
під крилом авіаліній
і летіти в небеса,
щоб ніхто не бачив.
Відірватись від землі .
Тільки я і небо синє.
В тебе сльози на очах -
це ти від щастя плачеш.

За вікном лежить земля в тумані,
Знаю вдома не спить моє кохання
І зачаровано шукає в небі -
де ж летить його мала.
Віра в сон, що треба далі жити,
Про любов, де ми щасливі діти.
І знову хочеться не рвати струни
Як болить душа моя і мати силу

Відірватись від землі
під крилом авіаліній
і летіти в небеса,
щоб ніхто не бачив.
Відірватись від землі .
Тільки я і небо синє.
В тебе сльози на очах -
це ти від щастя плачеш.